- іменування
- -я, с.Встановлення відповідності: ім'я – об'єкт, що іменується.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
іменування
Смотреть что такое "іменування" в других словарях:
іменування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розіменування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
андронім — а, ч. Вид антропоніма – іменування жінки за іменем, прізвищем чи прізвиськом її чоловіка … Український тлумачний словник
ідентифікатор — а, ч. 1) Ознака, яка служить для ідентифікації предмета, що розпізнається. || Захисна ознака для встановлення справжності банкноти чи цінного папера. •• Ідентифіка/тор осо/би відтворений у паспорті (документі) відцифрований образ особи. 2) розм.… … Український тлумачний словник
іменувальний — а, е. Який використовується для іменування … Український тлумачний словник
превосходительство — а, ч. 1) В Росії до 1917 р.: титулування осіб, які мали чин генерал майора, генерал лейтенанта, а також відповідних їм цивільних чинів і їхніх дружин. 2) дипл. Іменування керівників і членів урядів іноземних держав, а також титулування деяких… … Український тлумачний словник
